Найменший вид приматів: Карликовий мишачий лемур
Близько 10 сантиметрів росту і 10-13 сантиметрів хвоста – саме такі середні розміри у найменшого примату, який живе на Землі Карликового мишачого лемура (Microcebus myoxinus). Ці звірята при скромному рості мають і скромну вагу – в середньому 50 гр., що можна порівняти з розміром хом’яка.
Звірятка вирізняються великим і товстим хвостом. Вони мають червоно-коричневу спинку, живіт кремового кольору, великі очі з темними кільцями навколо них. Карликові лемури живуть великими групами, в’ють собі гнізда з трави та переміщаються, стрибаючи по деревах.
Вчені виявили і описали цей вид вперше в 1852 році, але тварини виявилися настільки стрибучими і невловимими, що біологи змогли повторно їх виявити і почати досліджувати в 1993 році. Через те, що карликові лемури дуже маленькі і ведуть нічний спосіб життя, а вдень сплять, згорнувшись у клубочок, важко встановити і їхній ареал проживання. Можна стверджувати, що вони мешкають у парку Кірінді на заході Мадагаскару, але, можливо, їх можна зустріти на всьому острові.
Влітку перерахувати карликових мишачих лемурів зовсім неможливо – вони лягають у сплячку, зате активно гуляють дощ, відкладаючи жир. «Запаси» у них з’являються біля основи хвоста. З тією ж проблемою зоологи зіткнулися, коли намагалися зробити «перепис населення» серед найменших мавпочок.
Найменші примати їдять павучків, інших комах, зелене листя, фрукти та нектар квітів. Дитинчата з’являються взимку або навесні. Самки виношують потомство 2 місяці, зазвичай у них народжується 1-3 маленьких, безпорадних і сліпих дитинчат.
