Найбільше насіння у світі: історія його відкриття та цікаві факти
Сейшельський архіпелаг – це 115 шматочків суші, з яких 40 населені людьми, а половина з них – це заповідники, що охороняються. Саме ці місця і є батьківщиною унікальної рослини Lodoicea maldivica або Сейшельської пальми. Дерево досягає 30 метрів у висоту і живе близько 800 років. Особливістю цієї пальми є те, що вона здатна вистояти проти найсильніших штормів та ураганів. Пальма унікальна своїм насінням, яке вважається найбільшим на планеті.
- Подвійний кокос сейшельської пальми:
- вага – більше 25 кг;
- в обхваті – більше метра;
- довжина – 150 см.
Горіх є гігантським насінням у твердій оболонці, що складається з двох зрощених половинок. Своїм зовнішнім виглядом плід нагадує жіночі сідниці. Сейшельський горіх визріває близько 7 років. Щоб насіння проросло в благодатному ґрунті, потрібно почекати до двох років, а “статевозрілим” паросток стає на 25 році життя.
Сейшельська віялова пальма стала невід’ємним символом островів, які щорічно відвідують близько 100 тис. туристів. Плантація цієї пальми на острові Праслен займає близько 20 гектарів, а її кокос – один із найоригінальніших і найнезвичайніших сувенірів. Ціна на екзотичні плоди коливається від 300 до 400 доларів. З його шкаралупи місцеві майстри створюють шкатулки, черпаки, ковші.
Історія відкриття сейшельських горіхів така. Моряки XVI століття, перебуваючи в далеких плаваннях, іноді виловлювали у водах океану або знаходили на березі величезні, незвичайні за формою горіхи діаметром до півметра і масою 10-15 кілограмів. Горіх являв собою дві зрощені округло-опуклі лопаті, розділені глибокою борозною.
Легенди розповідали, що ці горіхи ростуть у підводних садах біля острова Ява, але раптово зникають, щойно хтось намагається їх дістати. Коли вони підіймаються над водою, на них оселяються величезні орли, що пожирають тих людей, які намагаються наблизитися. Трохи пізніше батьківщиною горіхів стали вважати Мальдівські острови, розташовані за 500 миль на південь від Шрі-Ланки, і назвали їх “мальдівські горіхи”.
Горіхи наділяли надзвичайною чарівною силою і зберігали як талісман. Вважали, що вони зцілюються від усіх хвороб і захищають від ворогів. Рідину, що міститься в горісі, вважали протиотрутою проти будь-яких отрут.
Довгий час люди не знали, на якій рослині ростуть такі горіхи, тож забобонні вважали їх насінням диявола. Ціна одного такого горіха подекуди дорівнювала ледь не вартості навантаженого корабля, а імператор Рудольф II наприкінці XVI століття за кубок зі шкаралупи цього горіха сплатив колосальну на ті часи суму – 6000 золотом. Лише 1742 року після відкриття португальцями на північний схід від Мадагаскару групи Сейшельських островів таємниця горіхів була розкрита. На двох островах під назвою Праслен і Курйоз було виявлено пальму, на якій росли ці горіхи. Їх назвали Сейшельськими, а пальму – сейшельська горіхова пальма.
Пальму широко застосовує місцеве населення. М’якоть плоду – це ласощі. Із твердої шкірки роблять посуд, кухонне начиння тощо. Листя йде на плетені вироби та на покрівлю для хатин. З біло-рожевого соку молодих горіхів роблять оригінальний і дорогий (у деяких ресторанах до $20-30 за келих) коктейль, що має збуджувальні властивості. Відповідає ціні коктейлю і сам кокос. Менше ніж за $300 офіційно його не купити (а неофіційно краще й не намагатися).
