Найвища сімейна пара в історії: Анна та Мартін Бейтс
Анна Хейнінг Бейтс (Anna Haining Bates, при народженні Свон; 6 серпня 1846 – 5 серпня 1888 ) – жителька Британської Канади, яка отримала популярність завдяки росту, що становив 241,3 см. Її батьки, шотландські емігранти, були середнього зросту. Анна була відома як артистка цирку Фінеаса Барнума, який у 1862 році представляв її як «найвищу дівчину у світі». Разом зі своїм чоловіком, також гігантом, вони були включені до Книги рекордів Гіннеса як найвища сімейна пара в історії.
Анна Хейнінг Свон (Anna Haining Swan) народилася в провінції Нова Шотландія на сході Канади. Вона була третьою дитиною з тринадцяти, але решта дітей була звичайного зросту. При народженні вона важила близько 7,2 кг. Темп її росту був дуже високий з перших років життя: у 4-річному віці вона досягла 137 см, у 6-річному – 157,48 см, таким чином уже в 6 років вона була лише на 5 см нижчою за свою матір. У 11-річному віці Ганна мала зріст 188 см і важила 96 кг, у 15-річному віці досягла більш ніж 210 см. Її ступні мали довжину 34 см. Тіло Анни від народження було пропорційним.
У цирку Барнума Анну представляли як «найвищу дівчину у світі», оголошуючи, що її ріст становить 246 см (що не було правдою). Спеціально для неї пошили плаття, на яке, як повідомлялося, пішло 91,4 м сатину та 45,7 м мережива. Для створення «контрасту» разом із Анною часто виступав відомий актор-карлик цирку Барнума “командо Натт”, який важив лише 10,9 кг. За свідченнями, що збереглися, під час виступів Анна часто спілкувалася з публікою, яка була цим дуже задоволена. За словами Барнума, вона, незважаючи на потік із тисяч людей, які бажали її побачити, завжди була ввічлива і ніколи не виглядала втомленою. У рамках виступів вона за допомогою спеціальної рулетки (рівною за довжиною обхвату її талії) вимірювала свою талію, а потім пропонувала зробити те саме будь-якій жінці із зали, і зазвичай виявлялося, що її талія була більшою приблизно втричі.
13 липня 1865 року Анна ледве врятувалася під час пожежі, що зруйнувала нью-йоркський музей Барнума. Сходи були у вогні, а через свій зріст вона не могла вистрибнути з вікна і в стані афекту збила з ніг людей, посланих їй на допомогу. Співробітники музею, виявивши поряд щогловий кран, розбили частину стіни на третьому поверсі будівлі і спустили Ганну вниз за допомогою шківа і мотузки, причому для того, щоб утримати нижній кінець мотузки, знадобилося вісімнадцять чоловіків. Тоді Ганна важила 179 кг, хоча зазвичай її вага становила 159 кг; максимальна вага, яку вона набирала в житті, становила 187 кг. Після пожежі вона повернулася до рідного дому, проте невдовзі повернулася до Нью-Йорка, де Барнум невдовзі відкрив новий цирк, який згорів через три роки за підозрілих обставин.
Під час гастролей цирку у Галіфаксі вона познайомилася з гігантом Мартіном ван Бюреном Бейтсом родом із Кентуккі, ріст якого становив 236,22 см, який виступав під псевдонімом «Кентуккійський гігант». Помітивши Анну, його менеджер умовив її виступати разом із Мартіном, зображуючи сімейну пару. Їхні гастролі невдовзі стали сенсацією. Через деякий час Анна і Мартін справді покохали один одного і 17 червня 1871 року одружилися в Лондоні. Вінчання проводив друг родини Анни, який сам мав ріст 191 см, але біля наречених виглядав невисоким. Бейтси стали найвищою подружньою парою за сукупним зростом – 477,52 см.
Серед гостей на весіллі була присутня королева Вікторія, яка подарувала молодятам золотий годинник, інкрустований алмазами. У 1872 році Анна і Мартін придбали землю площею 0,53 км², зробивши замовлення на меблі, які б підходили їм за їх розмірами. Будівництвом їхнього майбутнього будинку керував особисто Мартін. У головній частині будинку стелі мали висоту 4,3 метра, а двері – 2,6 м і були дуже широкими. При цьому задня частина будинку, де жили слуги та передбачалося приймати гостей, вирізнялася меншими параметрами.
У шлюбі з Мартіном Анна народила двох дітей, один із яких народився мертвим, а другий прожив менше доби. Її первістком була дівчинка, яка народилася в Лондоні 19 травня 1872 і мала приблизно такі ж розміри, як і її мати при народженні: зріст 68,6 см і вага 8,2 кг. У червні 1874 року, повернувшись із Великобританії, подружжя Бейтсів переїхало в штат Огайо, США. Під час літніх гастролей 1878 Анна знову завагітніла; пологи почалися 15 січня 1879 року, причому їхній перший етап тривав 36 годин. Акушер, доктор Біч, зрозумівши, що пологи не будуть простими, спробував витягнути дитину з утроби матері за допомогою щипців, проте голова немовляти була надто великою. Він покликав другого лікаря, який спочатку також спробував витягти дитину щипцями; в результаті двом лікарям все ж таки вдалося витягти новонароджену, обмотавши навколо його шиї товсту пов’язку. Дитина народилася 19 січня і прожила менше 11 годин. Це був найбільший з усіх немовлят в історії: він мав довжину 76,2 см, важив 10,8 кг, його ступні мали довжину 152 мм – згодом його внесли до Книги рекордів Гіннеса.
У спробі відволіктися від горя, викликаного смертю дітей, Бейтсі вирішили відновити свої гастролі з менеджером Коулом, проте ці гастролі стали їхніми останніми виступами. Свої останні роки Анна провела з чоловіком на їхній фермі, прагнучи жити спокійно та уникаючи людської уваги. З 1877 року вона була парафіянкою місцевої баптистської церкви і відвідувала з чоловіком недільні служби, де для них встановили спеціальну величезну лаву, на якій їм було б зручно сидіти. Іноді Анна давала уроки дітям у недільній школі.
Анна Свон померла від туберкульозу у своєму помешканні 5 серпня 1888 року, не доживши одного дня до свого 42-річчя. До цього моменту вона вже страждала від зобу щитовидної залози, що також призвело до серцевої недостатності. Після смерті дружини Бейтс відправив до Клівленда замовлення на труну, вказавши відповідні розміри. Йому відправили звичайну труну, оскільки майстри вважали надіслані розміри помилковими. Обурений Бейтс надіслав їм листа, в якому повідомив, що надіслані розміри були вірними. В результаті похорон Анни довелося відкласти, оскільки труна потрібного розміру прибула лише через три дні. Після смерті Анни Бейтс одружився з жінкою звичайного зросту, Аннет Лавонн Етербі (14 липня 1858 – 2 квітня 1940), і прожив до 1919 року. Анна, Мартін та їхні діти були поховані на цвинтарі Маунд-Хілл у Севіллі. Поруч із їхньою могилою знаходиться могила сестри Анни, Меггі, яка померла від туберкульозу влітку 1875 року у віці 22 років.
